/ UA

незавершений день, позбавлений сонця, де ми живемо і дивно мигаємо. глузд, його

понівечені скульптури із синього світла, сліпі дисплеї. руки рідних — вкладені в них для

молитви ми стоїмо. щось вписує до нас можливість маятникової мови; щось одягає нас,

як одинака. моє ти, щораз осіліше, безпритульніше — під зникаючим небом. біла стіна,

що ми цілували та били її, допіру відчинена: тінню пустелі, шар за шаром,

ти вбираєш себе посеред себе

Les mer «Oleh Bohun / Two Poems / Ukrainian and English / til norsk ved Freddy Fjellheim» →