I: Mushtatov Pierzchala
(we?) ballistic gel <…> optical fibre <…> unmanned morning
< >
a sluice-man worships
the run on the spot below zero (to fold to divide and to multiply the brick in blood
in diapers) of totems of hyper-dinner of a disposable agnostic
the brick-flavoured times of the queue made of hull holes in stickers in shrapnel of distinctions
(absorb in the predacious summer of petroleum by the sight of mines hidden in ordinary
things in a child’s piano in a wallet in a smartphone body in a toy in a sock in the head)
the sunrises in the solution at the funfair rifle range with grass instead of the marrow’s
targets with swings of invisible truths the tenacious letters seems to be disguised as
wounded occupiers (for gravestones in the fast rewind constellation) in the post-darkness
in the blood of an empty speech balloon in the barbed wire of the olimpic rings
(we?) the ballistic gel:
any object is becoming a wheel while cutting off «something unnecessary»?
is there a rampant exit everywhere «only for sedimentary rocks»?
with a sea seed in the unwashed palm?
a potter’s wheel is easier to repeat (with no mercy) the mantra at a shirts’ wedding
made of unburnt clay the buttons will not undo bouquets do not land
russia’s national sport – to watch the steam escaping from the kettle’s spout the petroleum
on the hunt yet the «eternal flame» got soaked: what colour is a slow step
from the maternity ward to the military commissariat from lego into the ground?
the rails got sunk in the documentary dances direct hits into the riverbed?
the power of repetition of the packing alphabets in the blood of oars in the caring cracks
of the garden pancakes fundamental tracer of motherlands prans in the dust? the exhalation
door handles baked in the oven canal maps on the hands on the road on the eyes
neat piles of salt after the sirens the light is off during the bright night
during the daytime
< >
the pulse threw back the blanket from the mesozoic to the phanerozoic
in onion husks from different eons some rush at the end of the cooked film
with the stuffed waves of frontier humanism of the gymnasts and magicians leaning
to the religious wall and this book made of the floating apples of ball lightning
of the unfinished ski jumps for monuments of the fertilizer
of the peeled cling film from the classes from the too-close benefits’ no corners
(trimmed with nail scissors the ideologue was so happy about it
the scraps fell to the floor but new corners grew underfoot) the red shift in the spectrum
has been replaced by purple on a blank piece of paper (unrounded rooms
get bigger and bigger?) to be a man is not a privilege
when the universes expand and shrink in a heart without a purpose without
a woodpecker without scissors to intervene by not interfering? is it too early to be
a partisan? is it too early to try on a language prosthesis? the hunting box
is tilted sideways the former trees (poles) do not want to be a mat for murder
the branches refuse to hide the gun sight in greedy hands angiosperms
mammals and freshwater creatures cruciferae poikilotherms and deep sea creatures
do not desire to be a ruscist mercenary the present time does not wish to be
a ruscist mercenary out of a rocky mouth – a preserved dictator amidst the long rows
of counterfeits of two-headed saws trained globes artificial snow of the past of the future
(we?) – an optical fibre with necklaces of the buoys’ parade around a wrong side
out lighthouse of tongueless soldier’s crockery in a murdered creek of the blast
shattered windowsills scattered across the clearing in the heart
– no abyss no highland nothing that requires special motion and wings
no difference between the peaks – says the shoot-refugee at any depth of the height
the life without a ticket without tables without air-raid alarms:
«taste the sky!»
< >
the unmanned morning has taken away the slippers of the ploys
of mind plantations with obstacles? <…> handy when buying a cast of soupy prayers
stone’s friendship with a shopfront of logic a friendship of the folding voice
with the mine the speculation with the contracted sanctity the chainsaws
and the soviet processed cheese with the military-field memory incubators? <…>
(in the realm of the birchbark plates) got so absorbed in
the warm-blooded sowing of understanding that in the soil with the damaged
insulation everything was planted will the seat belts the monochrome traffic lights
(sprout into the car into a linear reason?) will the inexhaustible warheads (sprout
into the tears into the climate captives?) will the white frost scraped off the fuselage
of the kali yuga with mouths by weight (sprout into the ambulance blinkers?)
the variable stream of low recording trajectories (at the ready) of burials
(in the khanate of sticky plates) got so absorbed in
the speed of aid that few bandages on bridges and trees underside of the drones’ soles
prosthetic beams of steppe goodness in blacking a finger appressed to the lips
of black windows with a broom trampoline (a pirate copy of laniakea?)
with a blockpost switch: «be glad you are not in a freight suit travelling to siberia
without a leg not with epaulettes of no talking in the ranks like the fork of electricity
from the mausoleums…» under the camouflage rain of the burnt pages
a dowser over an ice hole spat out a tooth of a nextsun neighbour of the rapid descent
of dimensions into the valley with a slit experience the thrust of diving coins into alecture of predatory petroleum «on the treaty truth of the pocket saints»
(in the crooked khaganate of sieve plates) got so absorbed in
a striptease (the mental trap of memory of substitution) that one can see the bones
stretching veins (from our screams furniture tables and chairs are made
poured in concrete right on the stage in the dust in prayer beads circles of new gulags)
<…> fire – a hostage time – a hostage we – hostages of the foreign terrorist state
on the operating table of drunken surgeon-impostors there lie some pins instead
of snowshoes – through plates <…> in a forest of scaffold hatches and photo stand-ins
<…> did not sketch halos in the sacred ground and water did not seek in the sacred mountains
and the air nor lobes nor clamps nor begging bowls
nor crosswalks <…> did not require (after the slippery war) from holes and skeins
from flexible hammers live nails and planks explanations for reasons for true saints
seeds and birds
II: Tomasz Pierzchala
death keeps no calendar
the first day of spring
got out of control
for snowdrops and flower buds
we are marking time
plants or animals
(I’m not sure)
but they are born this way
in the wind or in the water
< >
the lunar dust
deep beneath the earth
has been gathering here
since world war I
scuffed up with our feet
during an air raid
part of it in the air
in the lungs (overhead twice as
warm) to keep warm the boy
counts the darkness a supply of water
people planks between the bricks
(makeshift benches)
we are silent (too many sounds
the boy has switched to signals)
on the wall a sign with a turtle
(clipping from a children’s book)
warmed you up
easter monday
death keeps no calendar
dolphins would leave their shelter yet again
atrocities of war
when we stand on the land
without homes
with no hope to heal our wounds
< >
the front line always
goes somewhere.
birds trees rivers run for their lives
from the explosions
this year very small apricots
and berries as if they were afraid
to show themselves <…> some shells
with banned phosphorus –
writes a friend from the southeast
where the fighting is particularly brutal
it might be a good idea to forbid certain kinds of
the two-legged(!)
in any year
in any line
spring time wartime
a thousand of faces covered in smoke
fractions of landscapes ploughland
crops forests scorched earth extermination
they are still able to steal the trees
aren’t they?
we must be cooling our heels
on the fields of chaos
hodiernal kurgans will rise
here on the pale blue dot
< >
dating orbits used to grow
in the park
now –
only sparse posts
with dog poo bags to clean up
after pets <…>
clear lawns <…> now
explosion craters
in this bomb shelter
someone made it to be born
no comforts no light in all
rooms <…> today
no dogs in sight <…> I have a rubbish bag
to clean up after myself <…> clean air
now
for all
III: Серго Муштатов / Sergo Mushtatov
тіло-сторінка / a body-page
::
– через тебе стало видно наскрізь зовсім скло
похукаю та й пальцем – сонце
– на обличчя скотч навхрест зранку якщо уламки –
не пораню настільки
::
– through you the windowpane has become completely visible
breathing on it and with my finger the sun
– sellotape on my face crosswise first thing in the morning in case of shards
it will not hurt that much
::
морська зірка
вирощує нову кінцівку
перегорнут струмок-проповідник
сажа селекцій зручних помилок міток
пагорб-сторінка
знаємо це місце
перекодування порядку
станцій старінь світил звивин
людських зоопарків
рибна кістка у молоці лабораторної реальності
не перетинається
з відлюдькуватими гніздами патернів
чужа біда красиво та професійно спакована
продана байдужими руками
та капканом ідей виживання точок відліку
поки нас не було тут дерева помітно підросли
обходячи зовнішнє спостереження
вступаючи в недозволенні контакти
з двосторонньою симетрією
тіло-сторінка
неглибоко та все видно
з’єднані світи заповнюючи
непідзвітну ходьбу
трава-споглядач
на покинутому футбольному полі вишкіл
взаємодія добровольців
з дерев’яними автоматами
ланцюгова лава
біля цвинтаря відкритих холодильників
стереже аварійні виходи невидимого ґноти
зсув
пентакрові з приставкою
з під праски іграшкові солдатики
(між двома газетами жменя
від нагріву – у корч-сніжинку злиплись
озброєні порожнечею літерки
закопати –
можливо щось виросте)
з пошти з подушкою дівчина
такі потрібні слова підтримки кроків
у напрямі екології розуму
будда-сторінка
не псує контролем листя
три години вкрадені у нас тривогою
бомбосховищем вночі
повернулися нескінченним днем
<…> розвилки зав’язі міжвузля <…>
кінцівка
вирощує нову морську зірку
::
a starfish
regrows a new limb
the overturned stream-preacher
in the soot of selections does not of convenient mistakes marks
a hill-page
the command is not to obey one’s commands
we know that place
recoding of the order
of the stations of aging luminaries of gyrus
of the human zoos
fishbone in the milk of laboratory reality
does not overlap
with unsociable nests of patterns
another’s misfortune beautifully professionally packaged
sold by indifferent hands
along with the trap of survival ideas of points of reference
while we have been away the trees have visibly grown
circumventing the outside surveillance
engaging in an unresolved contact
with a bilateral symmetry
a body-page
everything is visible and shallow
worlds are connected filling
the unaccountable walking
the grass is a spectactor of
the training on an abandoned football field
the volunteer interaction
with wooden assault rifles
a chain bench
by the graveyard of open refrigerators
guards the emergency exits of invisible fuses
a shift
pentablood with a console
toy soldiers from beneath an iron
(a fistful between two newspapers
because of the heat – in the snag-snowflake they stuck together
armed with hollowness bury
dislitters –
maybe something will grow)
a girl from the post office with a pillow
needed such words of steps’ support
towards the ecology of the mind
a buddha-page
does not spoil the leaves by the control
three hours stolen from us by an air raid alarm
by the bomb shelter at night
returned as the endless day
<…> branches ovaries internodes <…>
the limb
regrows a new starfish
морозиво з помідорів
луостарі – найпівнічніший монастир
луостарі – 5 років дитячого життя
у барабанній перетинці у звичайному військовому селищі
на дні вушної раковини з довгого снігу та сопок
луостарі – невловима музика
світлові сигнали
морзе у зоряне небо «тут все гаразд»
(передчасне повідомлення потрібно повернути промені назад до ліхтарика
«тут все зовсім не так як хотілося
потрібно змінювати налаштування»)
мене знали всі місцеві звірі форель не соромилася пірнати гриби залишалися
у безпеці ягодам складніше ставали частиною мене заполярного мауглі
новою енергією вона йшла тундрою коли запізнювалася на шкільний автобус
шукала воду (основний принцип астробіології) збирала макулатуру (врятувати дерева!)
(якби це була короткометражка
тут міг би звучати unicorn улюбленого норвезького гурту bel canto)
пила із самого озера один із ковтків – з травинкою або волоском на великих каменях
залишених льодовиком – солдати з колхіди засмага липне до хутра по всьому
тілу хотілося підібратися ближче порівняти <…> на високій щоглі полярне сонце
з минулого влітку натуральне світило цілодобово не заходить за обрій
до літа – додаток найдешевше в срср (6 копійок) морозиво його робили з помідорів
(звичайний смак чогось солодкого) у солдатському клубі – кіно (з залізобетону)
про війну про «героїв» замість цирку нас усім класом везли до бази
атомних підводних човнів дуже весело та пізнавально особливо торпедне
відділення («погано будете вчитися – запхаємо туди!») особливо герб порту
(квіткою відкрита личинка чужинця ось-ось стрибне в мозок)
на канікули на південь – оповідання для друзів про полярні сяйва та життя
у кучугурах про бокс (півроку дали уяву про друге дихання)
про полярний день коли опівночі можна збирати гриби про острови невисоких плям
з піни та хижу птицю «солдат» (забирає корм у інших) про крижану трасу
де неможливо зиґзаґом як кардіограма зупинити швидкість тільки падінням
на бік мішком скинувши себе-баласт зламавши лижі
(якби це була короткометражка
тут міг би звучати dewy fields улюбленого норвезького гурту bel canto)
слухали як космонавта але ніяк не могли повірити
у морозиво з помідорів
швидкі канікули
щоразу коли на язик потрапляло зернятко –
рядовий єті з озера махав із незрозумілого серпанку
напевно було б чудово йти далеко в гори
у цих лапах густих як оленячий мох ягель плисти
луостарі – не чути жодної музики
луостарі – (вже в нашому столітті) у мережі промайнуло
про ядерне поховання (інформацію витерли)
луостарі – тепер зрозумілий занадто рудий колір дрібних водоростей
легкий металевий присмак зрозуміло чому погано
росте волосся після озера
у чорнобилі теж «іржавий ліс» у окупантів (нічого не чули про радіацію!)
своя логіка: «якщо це атомна станція – тут має бути ядерна зброя!» риють окопи
складають мішки із зараженою землею навколо вогневих точок відправляють
щось цінне (мурах? болотяну ряску? білизну вбитих?) дружинам
у лісу – своя (логіка): «тут не повинно бути вбивць найманців ґвалтівників дітей
злодіїв! ми не маємо боргів!» (вільним звірам яких ніхто не чіпав
багато років після аварії теж дивно спостерігати як порпаються
дикі людиноподібні з погонами росії) з моєї країни вирішили зробити
озеро з атомним похованням? скинути відходи радіоактивних «зайвих безневинних маленьких людинок» pro-термінованого струменя з ацефальної цицьки т.зв. «великої російської літератури» ?
ми чинимо спротив
не потрібно атомового цирку
з торпедним відділенням з чужинцем на гербі з залізобетонними фільмами
з насінням помідорів не потрібне протерміноване морозиво
ми добре вчимося
це не короткометражка
тут – хвилина мовчання
tomato ice cream
luostari – the northernmost monastery
luostari – 5 years of childhood
in a eardrum in an ordinary military settlement
at the bottom of an eardrum of long snow and sopkas
luostari – elusive music
the light signals
of morse code into the starry sky «it’s all right here»
(an untimely message there is need to put the beams back into the torch add
«everything here is not at all like we wanted
you need to change the settings»)
all the local animals knew me the trout did not hesitate to dive the mashrooms used to stay
safe and secure it is harder for berries which were becoming part of me – the polar mowgli
with new energy it would walk across the tundra it was late for the school bus
looking for water (a basic principle of astrobiology) would collect waste paper (save the trees!)
(if this were a short film
unicorn by the beloved norwegian band bel canto might have sounded here)
it would drink from the lake one of the sips with a blade of grass or a hair on the big boulders
left by the glacier colchis soldiers he suntan sticks to the fur all over
their bodies a desire to get closer to compare <…> on a high mast the polar sun
from the past in summer the natural sun shines round the clock does not go over the horizon
towards the summer – a bonus the cheapest in the ussr (6 kopecks) ice cream it was made from
tomatoes (just an ordinary taste of something sweet-alike) at the soldier’s club – a movie (made of
reinforced concrete) about the war about «heroes» instead of the circus the whole class
used to be taken to a naval nuclear submarine base – hilarious and educational especially the
torpedo tubes («if you don’t learn well we’ll put you in there!») especially the port emblem
(a blown larva of alien about to jump into the child brain)
on holidays to the south – the stories to friends about the aurora borealis and life
in snowdrifts about boxing (six months they taught me a second breath)
about the polar day when at midnight you can pick mushrooms about islands of low spots
of foam and the bird of prey «soldier» (it takes food from others) about an icy ski run
where it is impossible to go zigzag like a cardiogram to stop the speed just by falling on
one side like a sack dropping a self-ballast and breaking my skis
(if this were a short film
dewy fields by the beloved norwegian band bel canto might have sounded here)
they used to listen to it like a cosmonaut but in no time they could not believe it
in tomato ice cream
holidays passed quickly
each time a seed hit their tongues
a yeti-private from the lake used to wave from an obscure haze
for sure it would be nice to venture far into the mountains
to swim in those paws thick like reindeer moss
luostari – no music can be heard
luostari – (already in our century) it flashed on the net
about a nuclear dump (the information was erased)
luostari – now the rusty colour of the small seeweeds is clear
a slight metallic taste it is clear why hair
grows badly after the lake
in chornobyl also «the red forest» the occupiers (did not hear anything about radiation!)
had their own logic: «if this is a nuclear plant – there must be here nuclear weapons!» they dig
trenches they put bags of contaminated soil around firing points send
some valuables (ants? duckweeds? the underwear of the slain?) to their wives
the forest has its own (logic): «there should be no murderers here no mercenary no child
rapists no thieves! we owe them nothing!» (to free beasts which have not been touched
for years since the accident it is also strange to watch the swarming
of the savage humanlike beings with russian rank slides) have they decided to turn my
country into a lake with a nuclear dump? and dumped the waste radioactive «superfluous guiltless small people» expired pro stream from the acephabic tit of the so-called «great russian literature»?
we resist
we do not want an atomic circus of the dead
with torpedo tubes with an alien on the coat of arms with reinforced concrete films
with tomato seeds the ice cream not needed anymore
we learn well
this is not a short film
there is a one-minute of silence here
::
це вихід
зі сховища <…> з битого
глека ночі – дощ
як після погрому земля — земля
<…> там де темпль
спалений вбивцями іншими
«визволителями» – чорні сонця-калюжі
з хвилястими промінцями
кожен окоп
повздовж табельні дощові хробаки
з облоги
темряв
вже по хатах без дистрикту
(чи володіють
вони мовою думок
якою не можна брехати?
чи приперті
до стін з планети зима
твого року народження
перетворення?) <…>
::
it is a way out
out of the shelter <…> of the broken
jug of the night – the rain
like after a pogrom surface to surface
<…> where the tempel
burned by other murderers
«liberators» – black suns-meadows
with wavy rays
every trench
along the service earthworms
from the siege
of darkness
are already at home without district galicia
(do they speak
the language of thoughts
in which one cannot lie?
or are they nailed
against the walls from the planet winter
of your year of birth
metamorphosis?) <…>
::
пелюстки світлою фарбою – навколо
oтворів від куль на паркані – рабатка без запаху
дивись двосторонні бджоли
наскрізний пилок-невидимка росте кульгає
поранений мед головне – живий вщент
::
the petals with a light paint – around
the bullet holes on the fence – a scent-free flowerbed
look the double-sided bees
the invisible pollen grows is lame
the wounded honey the most vital – to be alive root and branch
translated from Ukrainian by Tomasz Pierzchala
Sergo Mushtatov is a poet, artist and translator. He was born and lives in Lviv. <…> Publications: Gumanitarnyy Fond, Osvobozhdënnyy Uliss, Vozdukh, GRËZA, F-Pis’mo, Antologiya Anonimnykh Tekstov (RPR), Dvoyetochiye, Kontekst, Paradigma, Zdies, Tsirk “Olimp”+TV, LiTERRAtura, Ї (chasopis), Na yazyke tishiny, Helikopter, Obszary Przepisane, Artikulyatsiya, Rzyrador, Listok, Arterie, Kolo, HomoLegens, KARAKËY I KADIKËY etc. <…> Editor of the poetry section and compiler of poetry anthologies on the Soloneba Art Digest http://soloneba.com/topic/literature/ , including translations, co-authored with Tomasz Pierzchala, with whom he is a member of the creative duo Ne_Dva ( A + T !* <…> His fields of activities include the ideas and practices of Arte Povera, non-spectacular and «found» art, environment, eco-approach, equality <…>.
Tomasz Pierzchala (https://tompierzchala.wordpress.com) – poet, translator, artist and tutor. Born in Świdnica (Lower Silesia, Poland). One of the winners of The Rafal Wojaczek Prize (2016), twice nominated for The Jacek Berezin Poetry Prize (2016, 2017), nominated for The Marek Hlasko Poetry Competition (2018). Nominated in The VI Duży Format Poetry Book Contest (2018), also in The Kazimierz Raton Poetry Contest (2018). Twice long-listed for The Poetry Prize in the category of Poetic Translation (2019, 2020).Publications in almanacs, magazines and other projects: Vozdukh, Helikopter, Soloneba, lyrikline, F-Pis’mo, Wakat, Dvoyetochiye, Drobiazgi, Kontekst, Obszary Przepisane, Ya – Tishina, wydawnictwo j, Paradigma, Artikulyatsiya, «Inter-», Tsirk “Olimp”+TV, Wizje, Translit, Four Centuries, Listok, Kontent, ЛиTERRAтура, Arterie, Antologiya Anonimnykh Tekstov (RPR), Elk, Die Piard etc. He lives in Lviv (Ukraine).
*Ne_Dva ( A + T ! http://nedva.blogspot.com Ne_Dva ( Ajk Piercc + Tee Kho ! – an advaitartistic duo representing Poland & Ukraine. We have been cooperating since 2007. We take part in numerous international biennials, triennials and other projects. Furthermore, we work in a variety of mediums including printmaking, graphics, drawing, video, photography digital art and life.
\\
Published with funding from the Fritt Ord Foundation.
KLIMAAKSJON / NORWEGIAN WRITERS´ CLIMATE CAMPAIGN // NWCC 