Kategori: Dikt

Anja Utler / kommen sehen. Lobgesang // se komme. lovsang / gjendiktet av Arild Vange

Anja Utler, *1973 in Schwandorf, lebt nach Jahren in Wien, Regensburg und Prag derzeit in Leipzig. Ihre Poesie gibt es geschrieben, gesprochen und performt, sie bearbeitet etwa Fragen der Ökologie oder der Wissensweitergabe zwischen den Generationen. Anja Utler verfasst außerdem Essays, übersetzt (u.a. Anne Carson und Mila Haugová) und hat zur Lyriktheorie publiziert. Im September 2020 erschien ihr poetischer Monolog «kommen sehen. Lobgesang» in der Wiener Edition Korrespondenzen. Eine reflektierende Auseinandersetzung mit dem Verhältnis zwischen Poesie und Ökologie bietet u.a. der Essay «Hörerfragen. Zur Future, der Poesie, und dem, was ist» (in: Nach der Natur. Neue Rundschau. 2020:1). Anja Utler Gedichte wurden in mehr als 20 Sprachen übersetzt; die Autorin wurde für ihre Arbeit vielfach ausgezeichnet, zuletzt mit dem Ernst-Meister-Preis für Lyrik 2021.

Les mer «Anja Utler / kommen sehen. Lobgesang // se komme. lovsang / gjendiktet av Arild Vange» →

Wera Sæther / COP27, Sharm el-Sheikh 2022

ØVELSER / Silja Henderson

Du forsøger at væve et tæppe af margueritter. Du nynner,

præstekrave, spåblomst.

  Les mer «ØVELSER / Silja Henderson» →

Victoria Guerrero Peirano / Tres poemas / Tre dikt

Norwegian translations by Signe Prøis. English translation by Anastatia Spicer and Honora Spicer.

Un mundo en ruinas

¿De qué podría escribir
En medio de campos de cultivo secos?

El lenguaje es una línea a pesar de otra
Palotes que hacía una y otra vez de niña
Una caligrafía aprendida a la fuerza

Les mer «Victoria Guerrero Peirano / Tres poemas / Tre dikt» →

Wera Sæther / Var jeg en fugl

/ Klimaaksjonen takker for diktet!

Uwe Kolbe / VIER GEDICHTE / gjendiktet av Asbjørn Stenmark

Der Kuckuck

Wo wohnt der große Vogel und auf welchem Baum,
gehüllt in seine Flügel, die im Traum sich breiten
und ihn entführen in die schönsten Zweisamkeiten,
obwohl ihn doch nur wärmt sein eigner alter Flaum?

Les mer «Uwe Kolbe / VIER GEDICHTE / gjendiktet av Asbjørn Stenmark» →

Stefano Modeo / Mot rusten: Poesi og økologi hos Prisca Agustoni / Verso la ruggine: poesia e ecologia in Prisca Agustoni

/ Oversatt fra italiensk av Sindre Ekrheim.

Prisca Agustonis tunge er skarp, tørr og lapidarisk. Ofte er versa laga av eitt enkelt ord, teiknsetjinga er minimal, rytmen rask. I Verso la ruggine (Mot rusten) er det elva som fremjar, svelg, overveldar, sår splintar – og kraftige bilete vekslar heile tida.

Les mer «Stefano Modeo / Mot rusten: Poesi og økologi hos Prisca Agustoni / Verso la ruggine: poesia e ecologia in Prisca Agustoni» →

Lukta av svart / Ali Hayder

تتذكر حياتك التي ضاقت عليك                                                                                           

فتعيدُ زرَ القميص إلى مكانه

وأنت تعرف 

أن قلبك لم يعدْ في مكانِه 
والأم التي تشبثتَ بها طويلاً

لن تعودَ إلى مكانها ايضاً

لا شيء في مكانه

منذ أن غادرتَ البلادَ

وأقفلتَ بابَ البيتِ على رائحتك هناك

Les mer «Lukta av svart / Ali Hayder» →

Anna Yutchenko / white flowers / poems in Ukrainian and English

*

будинки речі люди

назви та імена

все опадає з абрикосовим цвітом

зникає у мовчанні землі

а за що тут втриматись

голос бога тихший

то за травинку то за голку

Les mer «Anna Yutchenko / white flowers / poems in Ukrainian and English» →

eyeXchange: poems in Ukrainian and English / Mushtatov Pierzchala  / Ne_Dva ( A + T !

I: Mushtatov Pierzchala  
(we?) ballistic gel <…> optical fibre <…> unmanned morning

< >

a sluice-man worships


the run on the spot         below zero (to fold to divide and to multiply the brick in blood
in diapers) of totems of hyper-dinner of a disposable agnostic

Les mer «eyeXchange: poems in Ukrainian and English / Mushtatov Pierzchala  / Ne_Dva ( A + T !» →

JORIE GRAHAM / POEMS

[To] The Last [Be] Human is the title of Jorie Graham’s new book, out today at Copper Canyon Press. It collects four extraordinary poetry books—Sea Change, Place, Fast, and Runaway, with a foreword by Robert Macfarlane.

NWCC is honored to present excerpts from [To] The Last [Be] Human, but also from a book with new poems by Jorie Graham, «TO 2040». The last one will be published in April next year.

Les mer «JORIE GRAHAM / POEMS» →

Peter Waterhouse / Kassel, am Hof, Klima das alle schützt

«Mein zielloses Herz
es bewegt sich das Herz nicht
immer bleibt es stehn».

Les mer «Peter Waterhouse / Kassel, am Hof, Klima das alle schützt» →

Yevhen Piven / handbook of threats / poems in Ukrainian and English

*

коли зникає світло ще можливо напитися денним тим паче
тривалість світлої пори збільшується окремим працівникам
дозволяють виходити на поле після заходу сонця але з
обов’язковим попередженням зараз мапа це довідник загроз
ми усі його доповнюємо власним на жаль почерком при-
нагідно до                                                       (місце для від-
термінованої світлини)                                 я теж продовжую
занотовувати певні ділянки з острахом чи відповідальністю
витягуючи цвяхи з викривлених рам щоб невдовзі нові
забити в трохи інші місця коли привезуть плівку для вікон
бо та що є тієї вже нема а ті що є ті ще тут (тримайся)
з їхніх пальців сходить світло коли вони ладнають дроти
сходить в наші оселі коли вже сонце зайшло і ми занадто
довго чекаємо наступного світанку

Les mer «Yevhen Piven / handbook of threats / poems in Ukrainian and English» →

ansprache an die kaiserpinguine / Jan Wagner / gjendiktet av Asbjørn Stenmark

auch ihr müßt verschwinden, eher sogar

als wir – wenngleich nicht früher als der freund,

von dem ich abschied nahm am busbahnhof,

und dem die krankheit kopf und nacken tief

zur brust hinunter schob, so daß er dastand

wie ihr. wie ihr, im kargen südpolar-

Les mer «ansprache an die kaiserpinguine / Jan Wagner / gjendiktet av Asbjørn Stenmark» →

Anton Polunin / carbon swirl / poems in Ukrainian and English

*

вони просто довбані ідіоти

заєць 

не зна що таке система залпового вогню

чи ворона

спитай в неї формулу пороху

що вона скаже

що взагалі

може сказати ворона

сидиш вмазаний на ріллі

говориш з ріллею

хей кажеш

хочеш касетну бомбу

нащо питає

а втім давай

дурнувата рілля

колись в Україні я чув

водилися росомахи

колись в Україні 

була ядерна зброя

це якось пов’язано 

росомахи либонь

володіли секретом знищення людства

не те що ворони

не те що всраті зайці

росомахи 

мають адамантієві скелети

але жодного почуття обов’язку

перед державою і суспільством

в богданівці російські солдати

ловили курей

кури ловились 

не розуміючи що

їх русофобія недостатня

Les mer «Anton Polunin / carbon swirl / poems in Ukrainian and English» →

Oleh Bohun / Two Poems / Ukrainian and English / til norsk ved Freddy Fjellheim

/ UA

незавершений день, позбавлений сонця, де ми живемо і дивно мигаємо. глузд, його

понівечені скульптури із синього світла, сліпі дисплеї. руки рідних — вкладені в них для

молитви ми стоїмо. щось вписує до нас можливість маятникової мови; щось одягає нас,

як одинака. моє ти, щораз осіліше, безпритульніше — під зникаючим небом. біла стіна,

що ми цілували та били її, допіру відчинена: тінню пустелі, шар за шаром,

ти вбираєш себе посеред себе

Les mer «Oleh Bohun / Two Poems / Ukrainian and English / til norsk ved Freddy Fjellheim» →

Blogg på WordPress.com.

opp ↑